born of April

Динамічна фотосесія

2011-06-26T13:27:00.000-07:00

Бублики

Наше цьогорічне море було холодне, зате вдале на фотосесії.

Зв'язка бубликів відразу нагадала старі казки і самовар)

Подорож весняним Кримом

2011-06-04T09:46:00.000-07:00

Бахчисарай - Великий Каньйон - Гурзуф - Судак

Подорож Кримом - гарна нагода об'єднати гори і море в один шмат. Вибрали весну - хотілося побачити повноводні водоспади, зелені гори і квіти! З метою подорожі визначалися до останнього, тому квитки придбали до Сімферополя - це дуже зручно, бо звідти можна дістатися будь-якої сторони. А їхати можна як завгодно :) Головне не спокушатися на вокзальні пропозиції і спочатку думати! В Криму зайвою увага не буду ;)

Бахчисарай. Дісталися "на собаках", зручно, але від вокзалу до історичної частини йти не мало. Помилувалися ханським палацом, а він того вартий! Зелене подвір'я, квітковий сад. Цікава, незвична оку, архітектура, башточки, ажурні дерев'яні вікна, розписані стіни. На жаль в середині не були.. Вхід у горем і окремі частини палацу від 30 до 40 грн.
Далі підйом до печерного міста..
По дорозі печерний монастир, залишає сильне перше враження: хатинки між скелями, безліч келій і віконець у камінні. Щоправда, зараз там освоєння території і якесь грандіозне будівництво.., так що затримуємось лише відпочити і попити води.
Трошки вище невеличка стоянка - зелена галявина, недалеко джерельна вода - де спати просто насолода і сняться дивовижні сни.

Чуфут-Кале печерне місто. Вгору по стежці на верх ущелини і оку відкривається дивовижні краєвиди. Атмосферне місце, сповнене різних відчуттів.. Територія печерного міста чи мала. Багато печер, є в декілька ярусів, руїн старого міста - виникає дитяче захоплення першовідкривача :)
(40 грн за вхід)
В місті доволі пристойний автовокзал і зранку ми вирушили в с.Соколине звідки починався наш маршрут..

Кримські гори. Проходимо село і далі по асфальтованій дорозі, що стрічкою в'ється вгору. А по сторонам вже гірські ліси з незнайомими яскравими квітами. Повз річку Коккозка. Перша зупинка водоспад Срібні Струї - огляд 30 грн! Ми так зрозуміли, що це кримська "такса" така - все платне і по 30 грн... Звернули з дороги - далі лісом по маршруту до Каньйону.
Карта нас підвела. "Картографія" пропонує маршрути, що різняться кольорами, в реальності ж майже всі вони мають просто позначки, а орієнтуватися потрібно по номерам маршрутів! Так що плутанини вистачило.. Тож купуйте карти з цифрами маршрутів і найновіше видання!
І ще про "кримську таксу": вхід у Великий Каньйон теж платний, стоянки - за ніч 15 грн за намет, кажуть ходить лісник і збирає мзду. Загалом, барижать де тільки можна. Ми не платили, бо потрапили в той час коли мало людей.
Дно Каньйону дуже красиве! Вздовж річки з порогами по камінню.. Закінчується Каньйон Чашою Молодості (фото зліва) - якщо скупаєшся то помолодієш, чи щось накшталт того :) З нашої компанії тільки пара "молодят" наважилися - адже вода 9-11 градусів. От там уже було народу!Виявляється підйом лише один - на початку Каньйону, тож вертаємось.. Далі верхом. Ото краса й простір! А внизу шумить вода - там де ми були пару годин назад.
Крим мене здивував своїми Карпатами (хоча мо то тільки весною). Дуже схожі краєвиди, хіба що різкіші й нижчі, й та сама несамовита погода.. Нас накрила хмара і поливала рясним дощем.. так ми за 1,5 днів добралися до кордону Ай-Петрі і нічого більше не побачили окрім білого туману й голочок паморозі на куртках.. А там мокрі, брудні, змерзлі і нещасні заперлися в єдину кафешку, поїли гарячого, дивлячись у віконце де була справжня Аляска - все біле і силуети в пухових куртках. З'їхали вниз машинкою по серпантину. на жаль не побачили Таракташської тропи і виду з Ай-Петрі. А в Ялті спека, і лише захмарні гори нагадували звідки ми і що з нами.

Далі Гурзуф. Їхали тролейбусом - найвигідніший транспорт Криму - дешевший і комфортний! Мало того, ще й з відео-екскурсією по Криму)
В цю пору року доволі легко вдалося знайти житло, навіть для шістьох. В них навіть є спец-тьоті, що заправляють всіма місцями під здачу). З видом на море і гарячою водою))
(50 грн з людини) До вечора зігрілися.
Місто дуже сподобалося. Старі вузькі вуличка старого міста, дача АП Чехова, гора Ведмідь, ...
Потім курс на море! Судак...

..А сюди ми потім повернулися на пару і відвідали кримські палаци, та це вже інша історія. Чарівно час перед від'їздом до пильних великих міст..

Найкраще з 2010 року!

2011-01-08T10:37:00.000-08:00

Збірка фотографій, що, на мою думку, були кращими за рік що минув. Я планувала відібрати не більше 15, та це лише ті, що я ніяк не змогла відкинути :) На жаль я не всі фото знайшла.. тож збірка може ще доповнитись.
Ласкаво прошу до мого 2010 року, який був доволі щедрим на мандри та події:

Чорне море. Прекрасний ранок на березі

Нарешті спіймала чайок!

"...о том как солнце, погружаясь в волны, стало алым как кровь и почувствовали, что море впитало энергию светила в себя и солнце было укрощено, и огонь уже догорал в глубине." (с)

Силуети. Дикі береги Криму. Одна з моїх улюблених.

Смерч і людинка. Бачила вперше, думала нам всім кінець :)

Ящірка в кольчузі. Полювання: вона за їжею, я за нею)

Нарешті в Криму зі штативом!

Весняна дзеркальність води

Вперше бачу гало! Мукачево

Наш сад. Обожнюю його весну..

Цвіт сакури

День Перемоги. 65-а річниця

Старовинні сходи палацу

Між травами в дощових горах

Через край..

Гори прекрасні, в цьому варто переконуватись кожен рік

Перспектива гірських хребтів

Весняні поля

Несподіваний позитивний кадр

Жарке літо житомирщини. Костел

З родичами у Львові

Котик winrar :)

Подорож в Країну Див

Львівські голуби

Впіймали коротку золоту осінь :)

Музиканти на квартірніку

Музика.. Музика

Люблю експериментувати з витримкою на концертах, їх не стабільним світлом і димом

Можливо деякі фотографії красиві для мене, бо кожна з них - це живий спогад.

Більшість є у окремих постах та веб-альбомах. Цікаві ваші думки, коментуйте!

Фрази з голови

2010-12-06T14:52:00.000-08:00

Минула публікація була про Сонні фрази. На відміну від них дані цитати були серед дня, просто наче я відловила фразу що заблукала в голові. Може вони просто випадково генеровані, або втекли від власників і потрапили в мою голову :) (другий варіант мені до вподоби))) Рідко записую, ось деякі:

"Черепашичьи жилетки" (ідучи на роботу)

"Два месяца в кармане"

"Звуки закрывающихся витрин"

Перед сном як віршування: "Оставлю лакомство на завтра ... А кроты торопились жить"

Ось ще цікавий момент. Переклад з англ.: "Открой глаза, что б видеть ясно и ты увидешь что даже днем есть чего боятся" - каталася на велосипеді по лісу і слухала незнайомий мені гурт, аж тут чую в голові лунає фраза яку співає мужичок англійською мовою. Прослухала ще раз пісню - немає там такого і голос зовсім інший.

Стала помічати такі фішки після того як стала записувати Сонні фрази.

А от до цього зі спогадів було пару цікавих моментів. Це було на людній вулиці вранці, якась тупікова ситуація, я йду і мучу себе варіантами майже у відчаї, аж тут - обривки розмов, слова зовсім різних людей немов би склалися разом, в той час як все інше було притихшим шумом вулиці, і прозвучали як у відповідь, надто влучно для співпадіння. Цікаво звісно було, почуваєш себе в якійсь матриці)) (На жаль не записала, а зараз не згадаю )

Сонні фрази

2010-12-06T13:03:00.000-08:00

Часом стала помічати, що перед сном, коли свідомість вже не така активна, але ви ще не занурились у сон, що я чую фрази. Такі от собі слова, обривки, а то і цілі речення.

Дуже люблю за ними спостерігати - адже, за звичай, я ще й бачу чи просто знаю, хто їх говорить і як він виглядає. Буває, навіть лякаюсь і прокидаюсь від цього, бо голос надто реальний. На ранок я їх не могла згадати. А коли записала - зрозуміла чому)

Майже завжди це абсурдні фрази, інколи майже позбавлені здорового сенсу, та це їх не псує:

"Жемчужины одеваются ночью в лучшие качества дома"

При опитуванні ні в кого зі знайомих схожого не було. А от з сестрою ми порозумілись) Вирішили записувати і ділитись результатами. Ось деякі з них:

Слово "Аджуат" - вимогливо сказав дещо агресивний хлопець в білій сорочці, сидячи на стільці. Думала знайти переклад з іншої мови, та марно.

"Вы делали приключения в гостинице Киоск?"

"Петух бы это не сделал! Это фраза на изнанку"

"Гардеробный доспех"

"Парад камней"

"- А протворки? Они будут ув-их! ув-их!" - радісно сказала мама протираючи фартухом стакани.

"Собака клакс, та которая для зайчиков (солнечных)"

"Вы похожи на пуговичную пыль"

Ось публікації Кат що до цього: Сонні цитати

Але, як показала практика при записуванні фрази приходять рідше.. Та все ж не завжди заставиш себе відігнати сон та щось там калякати :)

А пізніше і серед дня, хоча і дуже рідко, почала відловлювати схожі фрази, але це інша історія)

Цікаво досліджувати цей феномен. Можливо це перші кроки до свідомого сну?

Я мало знайшла схожої інформації в мережі, та може це досить поширене явище?... чи як..

Тиждень у Львові!

2010-11-19T09:05:00.000-08:00

Львів для мене вже якоюсь мірою рідний, бо там живе моя сестра :) Дуже люблю це місто, і нині туди приємно приїзджати не як подорожній, а саме в гості до дорогої людини. І почувати себе відповідно)

Останнє жовте лисття та сонце крізь хмари.

Наші маршрути пролягали най цікавішими місцями та моментами ;)
Під дощиком пили чай в альтанці Золочівського замку, одного дня я була володаркою голубів!,мене вразила загадкова кнайпа (ім'я якої не можна розголошувати) куди мене запросила сестра - там можна сидіти на даху та пити рідку сажу розкидуючи монети, зустріла старих друзів та познайомилась з новими, а погулявши містом ми поверталися в затишне логово де пригощались гарячим пряним чаєм та грали в Каркассон! А перед сном тихо шурхотів дощик по вікну з видом у небо...

Це був чудовий тиждень, дякую тобі, сестричко! :)

Неоготичний кляштор Святої Клари у Городківці. Житомирщина

2010-10-16T02:01:00.000-07:00

Вже давно хотіла побачити цей казковий кляштор, відтоді, як побачила його на обкладинці путівника
"4 мандрівки житомирщиною" ГраніТ (автор Дмитро Антонюк)
Певно одна з найкрасивіших будівель на житомирщині! 1913 р.
І от одного ранку ми таки вирушили в мандрівку. Хоча відстань в кілометрах доволі і не велика (приблизно 70 км) та, якщо ви на житомирщині - відстані і розрахунки можуть бути дуже оманливі, бо сполучення між містами в більшості випадків залишає бажати кращого..
Виїхали ми о 9 до Андрушівки (бо про Городківку касирша не знала(?)
Андрушівка, як і при першому відвідуванні, так і лишилась дуже вже не приємним місцем, в дечому нагадала Братіславу з фільму "Євротур"..))

На вокзалі скупчення не якісних людей, п`яних, не адекватних. Вічно не працююче віконце каси і жодної інформації. Біля вокзалу кіоск "Кури гриль", на якому об`яви "ЗОЛОТО", "КУПЛЮ СВИНІ", "Продам короп", а в кіоску смурний мужик продає соду. Вирішили піти пішки, а вийшовши на пряму дорогу до пункту призначення застопити будь-що. Пройшли сусідне село, за яким асфальтовану дорогу замінило мощене каміння. Жодного транспорту, навдь "будь-що"..
Далі йшли пішки з 4 км. Автівок проїхали десь 3-4, огледівши нас пильними не привітними поглядами, немов "ні, це не наші". Осінь, жовті дерева, пасуться коровки)

На пів дорозі в селі нас таки наздогнав автобус Андрушівка-Бердичів (деякі, виявляється курсують цією доргою) і за пару гривень довіз до цілі. Було вже близько 13-ї години. Стало пасмурно і холодно.

По дорозі побачили цікаву башеньку на шкільному подвір`ї, вікна якої були заклеені плакатами з текстом "Інтернаціонал" французького поета анархіста (ru.wikipedia.org/wiki/Интернационал_(гимн).
Навколо їзять велоровери: діти і бабусі у спідницях.

Далі по дорозі вийшли до кляштору, що мальовничьо красувався на березі озера. Досить приємне місце.. Охайно. Кляштор діючий, та ми були в п`ятницю, на дверях замок. Більше нагадує замок) Перед кляштором, очевидно прикрашений на честь свята Покрови, стоїть хрест у стрічках, і здалеку нагадує строкатого повітряного змія, а поруч свята тьотя під червоною парасолькою-карнізом. Досить забавно). Спіймали відображення, обійшли колом, попили чайок і от уже пора вибиратись, бо хто зна скільки це може забрати часу...

Наші побоювання справдилися. Дорога пуста, хоч пара людей і сидить на зупинці, та за години 1,5 жодного автобуса.. Ми попросились до службового ЖитомирГаз. Їхати було весело - місцеві оминають мощену дорогу поруч по полю, накшталт об`їзної :)
Згадвся атракцион "Веселі гірки". З Андрушівки була маршрутка через Стару Котельню до Житомира. В місті ми були в 16:30..

Так що, якщо наважитесь мандрувати житомирщиною, варто звісно, своїм транспортом, поскільки за день можливо обїхати досить багато цікавих місць, бо розташовані вони доволі зручно (хоча б: Стара Котельня-Андрушівка-Городківка-Червоне-Бердичів-Житомир). Сподіваюсь, що наступного разу ми так і зробимо :)

Публікація на ЖЖ про кляштор http://mr-brut.livejournal.com/243661.html

Більше фотографій тут

Просмотреть увеличенную карту

Стара Котельня

2010-06-10T23:26:00.000-07:00

Житомирська область багата на цікавинки. Та, за звичай, звикнувши до подорожей, коли збираєшся, плануєш, довго їдеш і таке інше - пропускаєш те, що знаходиться зовсім поруч. Давно хотіла побачити костьол Антонія Падуанського, дізнавшись про нього з путівника "4 мандрівки житомирщиною" ( автор Дмитро Антонюк ), і от, відвідавши Андрушівку і Червоне дісталась і Старої Котельні.

Стара Котельня - село на р. Гуйва, Андрушівського району.

Історію можна дізнатись тут:

Тут був Я Мандри з фотоапаратом. Україною і світом

Україна Інкогніта

Городище, що височіє над річкою Гуйвою в центрі села, згадується в літописах під 1143 роком. ("4 мандрівки житомирщиною")

У часи Київської Русі тут стояло місто Котельниця, або Котельнича. Велике давньослов’янське городище дуже добре проглядається у рельєфі, а оборонні вали час від часу піднімаються над дорогою у різних частинах села. Над одним із схилів городища виростає барокова споруда костьолу Антонія Падуанського. Його збудували наприкінці 18 століття. (с)

Відразу скажу, щоб дістатись громадським транспортом треба пройти невеличкі випробування. Майже пустинною трасою автобуси курсують не постійно, тим паче через саме село. Тож доведеться їхати до повороту на село, а там 2 км пішечки до села. Та в хорошу погоду дорога має бути досить приємна.

Перед мостом над річкою по лівому флангу височіє пагорб, на якій знаходиться костел. Пасуться коники, гуляють малі козенята. Тихо.. Спокійно.. Сусідні хати зайняті своїм життям і майже не помічають величавої споруди.

По словам Д. Антонюка костьол відкритий у неділю та свята. На дзвіниці (1783 р.) збереглися дерев'яні балки. З заднього двору одна стіна вкрита штукатуркою ( і вже з написами, що характеризують рівень розвитку місцевої молоді ), тож я зраділа, що побачила костьол хоч і пошарпаним, зате старим, могутнім і красивим!

За костьолом починаються городи.

А за мостом відкривається чарівний вид на той самий скелястий пагорб, річку, череду корівок та клаптики городів. З землі, покритої зеленим килимом, росте каміння. Хочеться довго сидіти і милуватись красою... Далі стара дерев'яна блакитна церква (ХІХ ст.)

Потім знов через все село в супроводі охайних заквітчаних хатинок та пильних поглядів мешканців на, видимо не частих чужинців.

По дорозі декілька криниць при дорозі та магазинчик, на роздоріжжях триматись правої сторони.

2 км по скажені спеці пильною дорогою і попуткою, хв. 40, до Житомира. :-)

альбом на Пікасі

Снітинка

2010-05-31T04:54:00.000-07:00

Снітинка - мальовниче місце поблизу Фастова (Київска обл.), на річці Унава ( с. Велика Снітинка )

Годину дороги електричкою від Києва і забуваєш про пильне місто, сірий асфальт і людей..

Чисте повітря, гаряче сонце, казанок і Nikon - для щастя вистачить )

Як за звичаєм: бажаючих вирушити в мандри багато, а тих хто їде значно менше. Тож склалась ідилія невеличкої компанії. Забрались в хащі, поодаль від "месних" та рибаків. Висока трава, польові квіти, п'янкі акації та смугасті джмелі... )

На жаль біля води так і не розбили табір, оскільки раніше часу нас витіснили грозові хмари, та ми чудово провели два дні серед беріз і житнього поля.

Незвична тиша після шуму великого міста.. Цілодобово, невпинно, співали пташки. Особливо до сходу сонця - солов'ї.

Місцевість атмосферна і живе своїм життям, а з темрявою до нас прийшли відчуття, наче хтось дивиться в спину, наганяючи страх, тож довелося запастись дровами ;-)

За північ з-за дерев викотив круглий місяць зі свитою хмарок та залив срібним сяйвом поле..

Мінус місцевості - кліщі, яких досить багато в лісі, тож довелося бути дуже обережними.

Дещо шкода, що провели там менше часу, ніж хотілося б, тож доведеться їхати знову :-)

І трохи важко бути чистим й на дивані дивитися фільм, якщо зранку їв кашу з казанка спостерігаючи небо..

Як їхати: з Київ-Пас. (М. Вокзальна; приміський) напрям на Фастів - Снітинка це зупинка перед Фастовом. Розклад є на сайті Укр. Залізниці, курсує досить часто.

Виходите з електрички - і вже красиво ;) (пройти трохи по напрямку руху)

В альбомі на picasaweb

Фестивальне літо 2010!!!

2010-05-15T02:05:00.000-07:00

Для гарного фестивалю так само як і атмосфера, програма, місце, має організація. Погана організація, що не є секретом, зводить нанівець будь-які прекрасні ідеї.

Фестивальне життя - авантюра, яку не варто пропускати! Багато цікавих людей, подій, вражень, їжа на багатті, друзі, природа, музика, хороводи, ярмарки!...

Дуже часто молоді фестивалі перші рази тримають марку, тільки шкода, що на наступний рік трохи розчаровуєшся. Попре те, одні з найкращих вражень лишило "Трипільське Коло" - 2008 "Вода" та 2009 "Земля" (мої фото-враження). Минулий рік - організація бажає кращого, із-за дощу відмінили концерт :-( , не досить насичена програма, зате чудова атмосфера і є де погуляти, що подивитися!

Один з найкращих по організацій, програмі, ідеї був "Уніж"!

А от до чорного списку увійшов "ПроРок", що в минулому році не лише провалився, але і зганьбився. Причому поганим було ВСЕ :-( А на 2 день Беркут всіх вигнали не кажучи ні слова.. Звісно гроші не повернули.. Так що нині уважно підбираємо достойних для відвідування.

Оновлена інформація! Уточнюйте на офіційних сайтах!

"Трипілське Коло. Вогонь" ( Ржищів )

4.07.2010 (12:00) -5.07

Етнічний фестиваль. tkfest.com.ua

Вся інфа на офіційному сайті.. 120 грн - квиток на 4 дня (взятий заздалегідь у касі!!!) дорога: з Видубичей фестивальні автобуси - 25 грн. Дещо дорогувато обійдеться з дорогою, на мою думку...

Можливо електричкою під'їхати, але треба повозитися в дорозі)

Місце дуже красиве!
Зверніть увагу - фестиваль підтримує здоровий спосіб життя, тому замість пива в минулому році смакували розливний квас, що до речі смаком не поступається ;)

"АртПоле" (Шешори) 12-18 липня Офіційний сайт

Я відвідала останній фестиваль Шешори (Вінницький р-н с.Воробївка)

Програма продовжує активно доповнюватися. На сайті фестивалю — www.artpolefest.org — детальна інформація про умови перебування.

"Мистецтво відкритого простору передбачає розуміння, взаємодію і спільну з навколишнім середовищем гру. У візуальному мистецтві це лендарт, інсталяції в довкіллі й кінетик-арт. Ми спробуємо створити і свій звуковий простір, в якому відбудеться злиття прадавнього й актуального. " (с)

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ АРТПОЛЯ’2010— ОДЕСА, КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМАН; не зважаючи на на різну інформацію усіх джерел, я спиралася на лист від організаторів, проте - уточнюйте на сайті!

Квитки на фестиваль цього року можна купити заздалегідь, замовлення: www.perecrestok.kiev.ua, тел. (044) 599 3161. Вартість у попередньому продажі — 150 грн на весь тиждень фестивалю і 100 грн на 16-18 липня. Звертаємо вашу увагу — кількість місць в наметовому таборі фестивалю обмежена. (с) з листа від АртПоле)

"Країна Мрій" Офіційний сайт 10 липня (Київ, на Співочому полі)

Де чекають автентичні та кобзарські співи, традиційний фольклор та його поєднання з роком, джазом, блюзом, автентичні танці, майстер-класи, майстерні народних ремесел, козацькі розваги і найвправніші українські та закордонні музики. (с)

Хоч Київ і не такий вже привітний, народу буде багато, але відвідати варто! Всі попередні роки було доволі ідейно й цікаво! Один Олег Скрипка чого варти!

"Тарас Бульба" www.tarasbulba-fest.kiev.ua 16-18 липня

- справжнє свято української музики. Культурно-мистецькій проект, спрямований на розвиток та популяризацію вітчизняної молодіжної культури та естетики. На мальовничих берегах Ікви, під мурами Дубенського замку князів. Він є ровесником Незалежної України, позаяк був зафондований влітку 1991 року. (с)

"Підкамінь" pidkamin.ridne.net

Етнофестиваль 24-46 липня (Львівщина, р-н Броди)

(смт Підкамінь, Бродівський район, Львівська область)

Докладної інформації поки немає... Але саме місце проведення цікаве - Камінь Велетень або Чортів камінь. Можна подивитись тут: "Країна Старих Міст" та "Замки і Храми України"

Стародавній Меджибіж www.fest.km.ua 21.08. - 24.08.2010

(Також: вКонтакті "СТАРОДАВНІЙ МЕДЖИБІЖ 2010 !" )

VI Міжнародний фестиваль середньовічної культури. Приурочений до Дня Незалежності України.Проводиться на території Меджибізької фортеці з 2003 року.

В програмі:
-лицарські турніри
-відтворення масових битв
-фолк-концерт
-вуличний театр
-ярмарок
-тематичні конференції, майстер-класи
-середньовічні розваги (інквізиція і т.ін)))
-перегляд відеофільму про фестиваль 2009

Про замок Меджибіж на "Замки та храми України"

"Уніж" www.unizh.com.ua

На жаль, поки що, жодної інформації про цьогорічний фестиваль...

Івано-Франківська область, Городенківський район, село Уніж, околиця села. Село невелике, глухомань. До Дністра 400 метрів. Навкруги – чудовий краєвид на Дністровський каньйон. Територія колишнього колгоспу із залишками господарських споруд, чистих і розфарбованих, що стали дуже в пригоді для нас коли пішов дощ :) Доречі смачна кухня) Дуже порадувала сцена та звук! Один з кращіх фестивалів по організауії. Хоча, як завжди важко вибратись.. Ми йшли пішки :)
Вартість квитків 2008р.: на 2 дні фестивалю — 60 грн. -10 грн за прапор України :)

Що ідейно - на фесті діє своя валюта - бофони, що обмінюються при вході на гривні (1 до 1). Програма: КІНО-КЛУБ, ЛІТЕРАТУРНА МАЙСТЕРНЯ, МАЙСТЕР-КЛАС ПОВСТАНСЬКОЇ ПІСНІ, ПАТРІОТИЧНОГО БОДІ-АРТУ, ВОГНЯНЕ ШОУ,... Фото взяті з сайту www.unizh.com.ua

..Навряд вийде відвідати, їхати лише заради фестивалю не думаю що варто.. Краще поєднати з поїздкою у Франківськ чи в Карпати ;)

Ось фестивалі, що зацікавили мене :)

знати більше можна з нижче вказаних корисних сайтів:

festyvali.org.ua

www.nezabarom.ua/festivals

День Перемоги! 65 річниця

2010-05-13T05:26:00.000-07:00

В 1991 році у Кодексі законів про працю Української РСР (ст. 73) - 9 травня було зазначено як «День Перемоги».

Відповідно до опитування, що було проведено 2007 р. Центром політичних і економічних досліджень імені Олександра Разумкова, 72,5 % громадян України вважають День Перемоги великим святом, 21,8 % опитаних вважають цей день звичайним святом і 4,8 % — не вважають День Перемоги святом. (с) Вікіпедія

Реконструкція останнього бою Великої Вітчизняної Війни

Місце проведення - пів кроку від Києва. І хоча інформації не було жодної про проведення дійства з жодного джерела, людей зібралось чимало...

Як завжди довгий і затяжний початок, концертна програма..

Але те, що почалось пізніше, було варто тортур штучною музичкою, промов президента та спеки!

Глядачі та напівзруйновані декорації стрясалися від гучних вибухів! Бігли солдати, їздили танки, стріляли кулемети створюючи ефект присутності. Дехто боявся, а мене чогось наповнив нездоровий азарт :)

Всі учасник гарно вжились в свої ролі :)

Літаки показали класне шоу! "Мертва петля" крило до крила, "Бочка"! Прямо над головами! Під бурхливі оплески)

Все поле було всіяне гільзами, що потім стали сувенірами)

У костюмах була гарна реконструкція. Були представники багатьох країн-учасників. Навіть був один шотландець, що розхажував у кілті і з бубенчіком на голові, викликаючи бурхливі емоції глядачів :) (Можливо пізніше знайду ще фото учасників)

П.с. Такі розклади кого хочеш налякають! :-)

По "новинам" (чи точніше сказати "старинам"..:) сказали що і як пройшло!...

"Голубина пошта" як завжди нас рятує!

Альбом на Пікасі!

Сакура. Мукачево %)

2010-05-10T12:16:00.000-07:00

Якось, подорожуючи Закарпаттям по пам'яткам, ми завітали в Мукачево, де були зачаровані несподіваною і дивовижною красою!.. Вулиці були в рожевих хмаринках сакур.

Закарпатське містечко з величним замком Паланок; здебільшого, з невисоких охайних будиночків, приємним центром, да ще й з таким весняним дивом, зразу прийшлось по серцю :) (Фото. Каt)

Прийшла весна і ми вирушили в майже 15 годинну подорож, що б знов пережити весну повною мірою. Звісно ж рожева мрія спогадів обезкрилювалась реальністю.. Як завжди одна з найбільших неприємностей міста - люди. А в місті дві вулиці засаджені сакурами, на інших можна зустріти по одинці, хоча спогади малювали рожеве місто..) В замку багато туристів, що метушаться і здається їх в десятки більше.., машин. Спинились на ніч в готулі "Водолій", що під замковою горою, де до початку першої гості з персоналом співали, пили і грали на баяні, так що довелось скаржитись.

Хоча в цілому, спираючись на реальність оточувального світу, все склалося досить добре :) І довга дорога була себе варта!

Нижче вул. Л.Товстого, де ніжно квітнуть старі покручені дерева.. Дуже атмосферно!

Гуляли містом, полювали на сакуру та вели фото-перестрілку ;)

Дивитись ще на Каt "Країна Старих Міст"

Нагулявшись, пригощались у найкращому кафе, що я знаю, "Білочка". М-м-м-м... :)

Всі фото в моєму альбомі!

Квітуча весна!!!

2010-05-05T02:46:00.000-07:00

"Если мы не увидим первых ландышей, то мы опоздаем на всю весну.

А если мы не увидим этот рассвет, то опоздаем на всю жизнь."

Паровозик из Ромашково опять опаздывает…"(с)

Як все починалось...

З кожним новим росточком, що сміливо пробивався крізь залишки снігу, все більше прокидалось серце від довгої зими. Пробуджувалися крилаті мрії на народжувалися нові..

З'являлись перші квіти і все впевненіше з кожним днем гріло щоки Сонечко! Розквітає наш прекрасний сад!

З шухляди визволялись фотоапарат та альбом, й руки впевнено тримали кольорові олівці)

Повітря міста тепер сповнюють пахощі квітів, силясь розвіяти пил, дим цигарок та сум..

Воркотять котики, почали роботу невтомні бджілки, задзижчали дурні мухи та людішки поповзли на пікніки.

Життя невпинно розгортається навколо, Сонечко гріє щоки і не дає спокою жага пригод, мандрів та нових вражень!

Десь далеко-далеко, де трава зеленіша!....

Вся Весна в моєму альбомі!!!

Дзеркальність

2010-04-14T07:31:00.000-07:00

Восени і весною вода наче набирає дзеркальності... стає такою темною і глибокою.. Особливо в період дощів. Заворожує красою, наче дивишся в очі і не знаходиш дна...

Створюючи ще один Світ-Навпаки.

На вихідні влаштували вилазку до лісового озера. Погода була мінливою і примхливою) То жарке Сонечко, то чорні страшні хмари з дощовими розводами, пронизливий вітер.. Двічі зривався дощ з градом (!) рясно нас полив та, на щастя, недовго. За то ми отримали винагороду - вмиту красу навколо, дзеркало озера і повноту насолоди смаком гарячого глінтвейну з апельсином та пряностями! М-м-м-м) Так приємно було уявляти середньовічні епохи поїдаючи свіже м'ясо з вином на березі)...

Пригоди наповнюють смаком життя, особливо якщо є з ким їх розділити, чого і вам бажаю!...

Закликання Весни

2010-02-21T08:27:00.000-08:00

Зимовий ліс, снігу по коліна, сіре мокре небо... та вже лунають весняні співи пташок!

Святкування Масляної! Гуляння по народному звичаю з обрядами спалення образу Мари, проводжання Зими. Та закликання Весни красної! Щоб вона покликала Сонечко, розлилася швидкими струмками та розбудила Землю від довгого сну.

Яка ж вона довгоочікувана! Весна!

Мара́ (Марена) — Богиня Наві, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті.

Згідно з повір'ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну ніч. Давні українці щовесни, напередодні нового (землеробського) року робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді. встановити вічну ніч. Давні українці щовесни, напередодні нового (землеробського) року робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді. (с) Вікіпедія

– Ярило, вставай рано,

Відмикай землицю,

Випускай росоньку

На теплеє літо,

На буйнеє жито,

Ядренистеє, золотистеє!

Ой веснонько-весно,
Що ти нам принесла?
Що дівчатам по віночку,
А хлоп'ятам по плужочку.
Пастушкам – корівоньку,
А бортничкам – бджілоньку!...

В очікуванні Весни!.....

2010-01-27T14:03:00.000-08:00

Кожну зиму важко уявити, що з землі росте трава.., що вона може бути така зелена!..

Під ногами рипить білий сніг. Лишає сліди за спиною.. Такі короткі дні! Кожен Сонячний промінчик такий цінний.. Невгасиме бажання зігрітись..

Весна вже омріяна :)

Починаю будувати голові омріяні та бажані дороги!.. Напрями на весну-літо..

Я починаю рух в сторону Весни!

Ось приблизні напрями (далі буде..), мо хтось що порадить чи поділиться своїми думками )

- Карпати. Чорногірській хребет (спроба № 2) Фотографії з першого походу :)

- Фестиваль "Трипільське Коло" - два минулих заходи ("Вода.'08" та "Земля.'09") лишили гарне враження про фестиваль. Особливо перший рік фесту, 2008 рік ))

- Море.. дикі береги :) - варіантів поки нема. Звідані Балаклава та Фіолент, шукаєм :)

- Фестиваль "АртПоле" 12-17 липня - не була торік, та цікаво глянути

- Луцьк - Острог - Тараканів

- Кримські гори. можливо Дімерджи..

- Алупка. Воранцовський (на "Замки та Храми України")

Конопляне взуття від Олега Земнухова

2010-01-27T12:32:00.000-08:00

Чарівні чобітки)

http://hemps.zhitomir.org/

Взуття виготовлене з натуральних матеріалів: конопля, льон, шкіра, замша;

Чоботи, кросівки, сандалі.

...Все маю намір придбати пару)

Від власників цього взуття чула прекрасні відгуки. Взуття дуже вже симпатичне і зручне, тому не зволікайте! Колекції оновлюються в магазині швидше ніж на сайті!

Наприклад симпатична перуанська колекція мені дуже до душі! *немає фото

Київський бутик конопляного взуття змінив адресу. Тепер конопляне взуття та іншу продукцію можна побачити та придбати у Києві не далеко от станції метро "Дружби Народів" по ул. Кіквідзе 26, (вхід з двору)

Виборча абсурдія))

2010-01-18T13:49:00.000-08:00

Агітаційна реклама вже встигла набриднути - чесні і світлі "обличчя".. гучні лозунги...

Та нещодавно, проходячи центром містом - натрапила на такі от кумедні *реклами*. ))

В обох випадках заїло скрол, але вийшло смішно :) і доволі влучно!

"Аеростат"

2010-01-18T12:21:00.000-08:00

"Аэростат" - авторська програма Бориса Гребенщікова (лідера групи «Акваріум»).
Для мене була і є відкриттям :)
Досить цікава територія на якій БГ ділиться своїм досвідом та пошуками.

Передачі різного направлення, ціль одна - музика: про муз. гурти (серед яких не відомі але при цьому чудові і цікаві), про музику в цілому як явище, людей, притчі, свята, книги, ... ну різні цікавинки)

Присвячена альтернативній музиці світу, що не вписується в рамки ЗМІ (в тому числі: класична, англо-американська, рок-музика, російський рок, панк-рок, рок-н-ролл, електронна, інді-рок, world music).

Б. Гребенщіков: "Музыка – это иное пространство, где наши души и обитают. И поэтому она должна быть доступна людям в большем объеме, чем мы сейчас слышим на радио. Существует огромное, невероятное количество прекрасной музыки, о существовании которой человек, слушающий радио, даже не догадывается.

Люди давно забыли, что есть альтернатива форматам. Сегодняшняя проблема – помочь людям сориентироваться в музыке. Наша задача, как всегда, попытаться дать альтернативу."

Ось, вирішила порадити хороше :)

Тут можна швиденько скачати: http://aerostat.rpod.ru/?skip=40

Для мене була альтернативою музики та аудіо-книги, так би мовити щось середнє )
Дізналась багато цікавого..

Як до нас прийшла Зима

2010-01-06T11:39:00.002-08:00

За лічені години, доки ми пили глінтвейн і гріли руки - на дворі вирували дива!..
Вулицями йшла Зима..

Стало тихо-тихо.. Все було легким і світлим. Сніг все сипав і сипав, засипаючи неприємне сіре місто, перетворюючи все навколо на казку. Я не могла надивитись..

Вікна розмалював Мороз.
Я лягла спати на дно ліжка, знаючи, що це лише початок ;)
Вночі на провода намерз сніг і вони коротили, створюючи справжнє Північне Сяйво за вікном )
То здіймалась хуртовина, то тихо падав пухкий сніжок...
Над містом кружляли Птахи Зими, в'язані з казок, снів, чарів...

Ранок не заставив себе чекати. Він був дивовижним...
Гілля підступалося до вікон, кожна була ретельно загорнута у сніжну ковдру.

Я вийшла з дому, споглядаючи казковий світ навколо крізь призму Нікона.
Люди куталися в одяг та поспішали на роботу. А я ходила майже знайомими дорогами і ледь не забула що вже давно дев'ята...

Вулиця перетворилася у сніжний тонель )

Хоч ці змові чари були руйнівними і небезпечними... Снігу навалило стільки на спини дерев, що деякі не витримували, і падали додолу дерева у вічнім поклоні Зимі..
Було шкода берізки, кущі...

Але не зважаючи на всі руйнації, я була задоволена, що побачила Справжню Зиму!...

Карпати. Чорногiрський хребет

2009-09-15T01:36:00.001-07:00

Хижi осiннi Карпати... Надзвичайнi краевиди.. Ряснi дощi та холоднi вiтри, що здувають зi стежки.. Тепле ранкове Сонечко, що iнодi визирає з-за хмар..

Сходження над самим собою. (с)

Подарували мені мапу Чорногір - подарували мрію)

Детальних описів пригод "як можна добратись авто-стопом до Франківська за 3 дні" %)

не буде.. бо мої серветочні мемуари були випрані разом з речами;

Але ми це змогли) Найприємнішим було забути про час і жити дорогою.. ночувати близь траси в лісах.. грітись біля багаття...

А коли водії дальнобіїв стають все вусатішими та вульгарно-веселішими - скоро Івано-Франківськ.

Далі "бусом" через Верховину до Дземброня (Берестечко), а там... підйом.

Вночі вже доволі прохолодно, сиро... Небо звеличує повінь..

А на ранок: хмари-хмари.... Осінь. ))

Визирає гаряче Сонечко, поливає дрібний дощик) Смачна ожина та малина!

Дорога веде змійкою на Вухатий Камінь.

Вилізли на верх - здійнялась буря.. На силу розбили табір.

Всю ніч сліпили блискавки, гримів гром, вітер підіймав краї палатки, вже збирались прощатись)

А ранок всеж настав! Це було як диво..

Вітер гуляє золотим колоссям, бавиться волоссям, сяє Сонце, а навкруги - гори.. скільки видно - гори..

Йдучи по хребту нашими вірними супутниками були хмари.. вони були всюди. Ех, і не бачили нічого, запаленими очима, крім сірої порожнечі і рудих трав.. Вітер здував зі стежки,

А кожен світанок був дивом і відкриттям!
Гордо оглядали ми оком Несамовите та вершини.

Та морозний ранок в хмарах визнав перемогу гір... і далі дорога була вниз)

Як же то було красиво!

Спустились ми до не привітного Заросляка (доречі єдиний шлях звідти, до Верховини, обійдеться 120-150 грн).. і почемчикували збитою дорогою до траси 20 км, а там - еконим-маршрутом по домам :)

До наступного року..) Осінні Карпати - несамовиті!

*Більше фотографій в моєму альбомі http://picasaweb.google.com/ira.kezzz/I# *

Море. На побаченнi зi Свободою

2009-09-13T03:54:00.000-07:00

Виходиш з автобуса i бачиш де закiнчуеться свiт.. i лишаеться десь далеко. де е ти i Море...

Неподалiк мису Фiолент, на скелястих берегах, де прозора вода..

Щоправда саме тут знаходяться популярнi пляжи, де багато людей, а ще бiльше смiття (у якому вони ж i сидять; бо, нажать, це единне що вони добре роблять)...

Нащастя крутi схили захищають ще дикi мiсця в чистотi та спокоi`..

Ми створювали музику, а скеля спiвала разом з нами

Кожного ранку чекали сонечка..

його закривала скеля й промiння сягало нас близько 10-i` години

А кожен вечiр Воно дарувало нам незабутню красу перед тим як зануритися в Море..

Там живе свобода. Гуляе вiтер. Живе натхнення)

***бiльше в моему альбомi http://picasaweb.google.com/ira.kezzz/vfKMV ***

Наше Море.. Фіо все з собою

2009-08-30T00:03:00.000-07:00

Багаття мандрівників

2009-08-29T23:30:00.000-07:00

..По задуманих обличчях скакали рожеві відблиски багаття. Від вогнища мандрівників лунали глухі звуки барабанів, спів, що вдаряючись в скелясту гору відлунювався дивовижними, неземними звуками, створюючи тихий спів духів гори...

Вогонь (міфологія) — як найбільший добродій людства, справжній творець цивілізації, що дає світло і тепло, два головні джерела життя, із найдавніших часів був об'єктом культу і СИМВОЛОМ БОЖЕСЬКОЇ СИЛИ.

Провал другого дня ПроРок 2009 або Finntroll хед лайнери!

2009-07-21T11:21:00.000-07:00

Нажаль організація фестивалю була просто жахливою.. Перший день ми ще посміхалися :) А на другий день ПроРок просто помер на наших очах!... Чесно - соромно перед гостями що долали не малі відстані щоб потрапити на це видовище, особливо з-за кордону.. Нехочеться що б цей провал став прірвою між Україною та закордонними творцями справжньої музики.. Хоча вже став показовим як приклад *що таке Україна, моя рідна країна* ...

Мій милий давно захворів ПроРок 2009. "Carcass-s!" - кричав він і миготів запаленими очима. "Arch Enemy! Р-р-р-р!" - і підстрибував. І ось - ми щасливі* власникм 2-о денних квиточків!...

Ура-а-а! я буду на FINNTROLL

Порядок нашої авантюри:

Після ночі у відкритому полі, денної спеки та відсутності води на території, затримки виступу Арч Енемі на годину - ми змучені заїхали додому набратись сил. Телефонний дзвінок: "другого дня ПроРок-у не буде.. взагалі.."

Поганий жарт? ні...

... покотився табурет, полетіла палатка, а за ними все що потрапило під руку!.... Поїхали розбиратись що воно таке. Від понурих пророків дізнались що після затримки проведення всіх "попросили" покинути територію, нічого не пояснивши, лиш показавши на отряди Беркутів. Організаторів немає.

Ну.. на голову не налазить!...

Від перекладача Finntroll дізналися що раз така фігня - FINNTROLL, ROTTING CHRIST та DARZAMAT будуть виступати у клЮбі "Чеширський кіт"!!!! %) за 30 грн.

http://cheshirecat.kiev.ua/articles/show_article.php?id=15

хі-хі-хі)) але при уяві того як в цей мале-енький зал лізуть сотні пророків..... ой....

Часу обмаль, а їхати через все місто. така от авантюра - на виступ Finntroll їхали електричкою! Такий от аксюмарон) Народу вже була тьма... але мені так кортіло потрапити на виступ фінів!

І най дивовижніше те що ми потрапили! за 50 грн. Трохи пом'яті і безмежно щасливі ми стояли неподалік сцени й пританцьоували, мотиляли волоссям у всі боки! Атмосфера незабутьня! Все було мокре.

Finntroll були неперевершені! як в такий малий зал могло вміститися стільки задоволення, музики, сили та вражень? Безмежна вдячність за концерт! Finntroll - стали хед лайнером і улюбленим гуртом для мене.

Всю дорогу до дому вистрибували під дощиком і майже забули про недавні облом і розчарування.

Велика подяка всім, завдяки кому відбувся цей концерт, а також клубу за оперативність!

Finntroll!!!

Афіша))

Червоне. Палац

2009-07-20T03:19:00.000-07:00

Палац Терещенків

... і, взявшись за руки, пішли ми ще не прогрітими Сонцем стежками житомирщини...

"неготичний, величезний, неймовірний палац Терещенків, що пустими віконницями дивиться на прихожан місцевої церкви, що притулилася в одному з крил маєтку. Колись тут було ПТУ, та за тих кілька років, що воно переїхало у нову будівлю, палац швидко занепав і перетворився у руїну. Фонтан з трьома напівоголеними граціями з-під палацу перенесли під селищну раду, а сам палац віддали церкві." (с) http://www.castles.com.ua/chervone.html

Надзвичайно гарний палац нині відданий руйнації...

Нам пощастило потрапити в середину. Тишком-нишком нас провів дядечко, що порався на території нинішнього монастиря з не надто доброзичливими черницями...

І трохи повідав історій (можете почитати також на вищецитованому сайті)

Житомирщина

2009-07-16T08:29:00.000-07:00

Андрушівка

маєток Терещенків.

Історію та значення можна дізнатись з цікавого сайту "Замки та Храми України"

Трипільске Коло - 2009 - Земля

2009-07-07T12:52:00.000-07:00

Перша й остання допомога :)

Маленький майчтер

Мазанка

Каченята народжуються у горшіках! ;)

Скарбниця трав..

Вправні ковалі

"Тінь Сонця"

Грузинські танці

Юний різник ;)

навіть Шотландія приїхала!

Їжа! р-р-р-р!!

Знак Сонця

2008-05-01T11:13:00.000-07:00

01.05.

..А мені б знятись з якоря й відправитись навколо землі

Страшно не взрослеть, а стать взрослой..

2008-04-28T09:18:00.000-07:00

бр-рр. взрослые...
Насмотревшись за день, вдруг мою душу начало терзать смутное сомнение..
Мчалась домой с вопросом.
Вечером вопрос: я взрослая? - увенчался отрицательным ответом. *вздох облегчения*
Значит еще не все потеряно.

Не поймите меня привратно - я не имею ввиду мудрость, опыт, знания, или возраст!
Ни в коем случае!!!
Это может вызвать Только Уважение.
Имееться ввиду именно "ВЗРОСЛЫЙ" - как диагноз, что ли..
Как я не хочу быть взрослой! Как я боюсь стать взрослой..

Когда я пойму что я - взрослая - наверное будит одним из самых худших моментов моей жизни!..

Нужно сделать все возможное, и более, чтоб не допустить подобное, ведь - все в голове.
Как только "повзрослеешь" в мышлении - как вдруг мир станет плоским и обыденным.. даже скучноват (?), станеш поучительно-всезнающим по поводу: как нужно; свысока глядящим на глупость недоростков, источая сарказм..
Наверное тогда - перестоют рости, искать новое, делать непоправимое, верить в чудеса, верить во что-либо, бесповодно радоваться..
Вот ЭТО в самом деле страшно.. и грустно.

Уж лучше я пойду и сделаю что-то из ряда вон выходящие

АКВАРИУМ 11-е апреля

2008-04-12T09:57:00.000-07:00

...Запахло Индией. Зажглись огни. Звуки первых аккордов.
На сцене появился Аквариум.
Хотя лично для меня - материализовался: видеть перед собой то что ты слышеш, слушаеш, принемаеш.
Безмерно рада возможности сказать спасибо!. Это то чего я так хотела.

Концерт понравился.
хм..но немного тяготило впечетление что они устали от требовательного внимания которое им оказываеться.

Спасибо, Борис Борисович! Спасибо, АКВАРИУМ!

Если долго плакать
Возле мутных стёкол,
Высоко в небе
Появится сокол.
Появится сокол
Высоко над тучей –
В это время важно
Не упустить случай
Увидеть его крылья,
Увидеть его перья,
И вдруг удивиться:
«А кто это теперь я?
И почему внизу туча,
А надо мной ясно? –
Видимо, я плакал
Совсем не напрасно,
Видимо вот оно:
Пришло моё время,
А внизу медленно
Бредёт моё племя…
А мне лететь выше,
А мне лететь в Солнце,
Но всё-таки вспомнить,
Что внизу – оконце
С мутными стёклами,
В которое бьются
Милые мои…
Сгореть и вернуться!»
Если долго плакать…

Жемчужены сэкенда

2008-03-16T03:39:00.000-07:00

Невероятное платье. Ручная вышивка!
В данное время (14:47 :) подобные перлы представляеться возможным, если не сделать своими руками, приобрести либо на заказ либо в крутом магазине. но у каждого варианта есть свои "но".
Или - искать иные места. (и в данном случае деньги не играют первую роль:)
Поиск всегда того стоит!
У меня есть альтернатива - создаю вещи своими руками. Но на это не всегда и не всего хватает.

Следующий экземпляр обошолся в 10 грн. :) (кожа)

ВЕСНА-а!!!..

2008-03-15T10:39:00.000-07:00

Я начинаю движенье в сторону весны

Как же она прекрасна!.. Как я Ее ждала!.. и вот на вербе начинают распускаться листья..

Идя по пыльной дороге я решила просто наслаждаться этем прекрасным миром.
Видить и воспринимать всю его красоту.
распрямила плечи и глубоко вдохнула вечерний воздух.

И вмиг душа стала легче перушка.. только я не смогла понять, стала она пуста или я могу летать..
..или все одно?
на мои плечи перестал давить мир

350-и летие группы Аквариум

2008-03-10T14:40:00.000-07:00

Борис Гребенщиков для меня человек особенный и очень важный.
Не имела удовольствия быть с ним лично знакомой (в буденном мире), но.. просто так оно и есть.
Он мне очень помог. Его музыка. Стал неизмерно богаче тот удевительный мир который меня окружает.
Именно тогда, когда я утратила прочность и надежду всех "якорей" за которые я удерживалась на тонкой гране Перемен восприятия, мировозрения, работе в более тонких мирах, поиска веры, Бога..
и еще не знаешь сможешь ли ты превратить свое падение в полет.
Зашла в бессконечный лес.
Лес не окончился, но ожил и так в нем стало хорошо.

В дождливый день я достала приглосительный на встречу с Гребенщиковым.
Как бы я хотела сказать ему - Спасибо.
...
Встреча с Борисом Гребенщиковым 11е апреля.
Я смогла его поблагодарить лично) спасибо случаю.. :)

...

2008-03-08T13:20:00.000-08:00

Неужели возможно изменить себя не сломав?..
Неужели воможно долго выдержать любить недосягаемое, хотеть недостежимое?..
...ходить в бессконечном лесу, смотреть вверх и невидеть небес?
...сколько нужно искать? Сколько идти?.. К кому мне обратиться чтоб задать вопрос?........

***
Слишком крутые виражи
Чтобы о чем-то пожалеть,
Слишком вцепиться в эту жизнь
Чтобы уйти и не допеть,
И у души двойное дно,
И это надо отстоять.
Слишком нелепое кино
Чтоб не крутить его опять.

Александра Павлова

После.. кухонное творчество

2008-02-16T04:40:00.000-08:00

И чайник вскипая сизою уткой
В небо взлетает
Где вытяжек нет.
Черным хвостом нас манит за скатерть,
В клетку как мраморный пол,
Немой кондуктор усом предложит
Чаю испить с сахорком.
Утка вздымаясь загривком шаля
Лапкою курит сигары.
Я забываюсь и нету меня
Я уволокся на кране.
Сьем кусок сыра, как аист придворный,
В даль волокусь за мечтами

Расскажи мне сказку...

2008-01-26T07:14:00.000-08:00

2008-01-13T13:34:00.001-08:00

Холод закрався під одяг. в самісіньку душу..
..все прекрасне, що несе в собі зима втекло з цього великого міста..
Сніг. філіграні білих сніжинок. казкові малюнки морозу на шибках..
Зимові чари.. високе Сонце над головою. іній на гілках. співу горобців. снігурі ..
я кликала а воно не верталось.. не чуло..
Тепер я знаю куди воно вотікло - на захід..
Туди де е ТЕ, що нелишилось там де мій дім - Вільного Духу. Насолода від запаху життя.
..це відчуваеться в повітрі.. в землі під ногами.. в промінні щедрого Сонця.. в людях на вулицях..
..в собі..

Лишився холод. сирість.. навколо.. Промерзла земля. Сірий похмурий світ навколо. Тiнь позитиву.
..і надія, чекання ВЕСНИ!.... що розвіе сірих туч війська.

Вереница пыльных страниц. Крылья..

2007-11-23T12:54:00.000-08:00

Крылья..

Верить.. делать выводы. самостоятельно расти. искать. сотни раз ПЫТАТЬСЯ полететь. падать. снова вставать.. находить силы..
Верить в свои крылья за спиной.
Выстроить свой мир. Заполнить его. а потом словно, из обжитого подвала переносишься в громадный зал. Настолько большой что все что ты имеешь не то что б не хватит всего что б расставить, оно просто потеряется здесь.. потеряется, пока ты будешь искать стену.

На земле толстым слоем стелилось время. В серой пыли утопали ступни ног.
Странное чувство, когда обретаешь то к чему стремилась. Когда получаешь желанное достигнув. Победа? ..хм. сомневаюсь...

За моей спиной два больших крыла. Мои крылья..
Радость?.. Восхищение?.. это было довольно не долгое состояние. Испытывает ли радость выживший воин, оглядевшись по сторонам после долгожданной победы?.. мне трудно ответить..

Сверху настолько высоко что я не могу разглядеть ни одной звезды.
Да за моей спиной крылья. ..Тяжелые крылья. Я едва могла стоять на ногах.
Наверно они прекрасны.. .
На трясущихся ногах я подняла одно крыло... потом второе. Как же это оказалось тяжело!.. Взмах поднял в воздух пыль . Еще один..
Глаза заслала прочная парча..

..Не помню сколько раз я падала перед тем как провалилась в зыбкую темноту окутавшею меня.
..Не знаю сколько я пролежала ничком в пыли.
Со второй попытки я села. Гулкий шорох раскинул крылья по обе стороны от меня, подняв в воздух клубья пыли. Она заструилась переплетаясь узорной решеткой, накрыла с головой все непривычное сооружение которым я являлась.
Как же это нелепо задохнуться в пыли из-за тяжести собственных крыльев!.

Когда пыль осела я откашлялась. Глаза было слишком больно открыть. В них застыли рисунки пыли. Немного отдышавшись я рассмеялась что было сил.
Пока по лицу не потекли слезы. Воздух зазвенел. Боги как же смешно! Как смешно осознать себя пятиногим мустангом - королем прерий!.
Силы закончились и я снова оказалась лежа в пыли. На гране сознания..
Тени сплетались цветами, плясали вокруг и превращались в длинноногих аистов с фонариками, фавнов играющих на флейтах и поющих Сирен...

Нужно было встать.. Это оказалось трудно.. Идти оказалось куда трудней..
но это единственное что оставалось - идти. Уставившись невидящими глазами вперед , еле переставляя исцарапанные ноги и таща за собой крылья, поднимая тучи пыли, наверное до самых звезд, коронованная той же пылью я величественно шествовала в никуда..

Вьюга. (зима 06)

2007-11-08T09:43:00.000-08:00

Вереница пыльных страниц

2007-10-28T13:14:00.000-07:00

Еле уловимый звон - листья шуршат о подол плаща.
я иду по «земле» своего снова открытого, почти незнакомого мира, в полной темноте.
в моих руках горит свеча но ее света еле хватает на локоть по окружности
и в этом враз незнакомом месте я теснюсь в этом кругу света.
что произошло когда я узнала, казалось все естество своего мира, грани того что есть, изведала и была уверена что знаю его, я зажгла в нем свет ..который был звездой, она была в моих руках..
в ..том мире, узнала целое и открыла его двери..
как вдруг это оказался сундук, в котором я еле вмещалась...
и это я поняла как только поднялась и выпрямилась
я шагнула из сундука, в моих руках оказалась - свеча.. всего лишь свеча.
сундук оказывается был так мал что я не уверена что смогу его вновь отыскать ..здесь.
ведь я даже не знаю где именно..
я невижу.. здесь звезд. их ..нет.
и стоит ли искать тот утраченный мир, такой маленький, в этом обретенном? незнакомом..
не полезать же снова в сундук?..

"Порив" зима`06. (папiр, ручка)

2007-10-28T06:41:00.000-07:00

Осень..

2007-09-24T11:33:00.000-07:00

Мокрый воздух дробиться прозрачными гранями
Бесконечно блестит под ногами,
отражая бесцветное небо..
Бесконечно глубокое..
Резное филигранью незнакомых мыслей - птиц
на мокром асфальте..
отбрасывая рыжие блики костров - деревьев
Бесконечно закатных..
В чужих серых глазах..
В бесконечном дожде..
красота с запахом тоски и сухого вина..
где-то между жизнью.. и вытянутой рукой..

Шотландiя. Гiрськi мотиви. Iсторiя кiлта.

2007-09-24T11:29:00.000-07:00

Дика природа межує в цій країні з незвичайною культурою. Сумні та прекрасні гори, що переходять у холми та хвилі вересу покриті туманом.. Річки стрімкими стибками низпадають з вершин і по таємничим вирвищам прокладають собі шлях..В цих відрадних місцях знаходиться те, що одн з поетів назвав «на лоні жаху почившої краси».



Кілт (кільт) - чоловіча “спідниця”, національний одяг шотландських горців.

Виготовляється з шерстяної клетчастої тканини (шотландки), ззаду та з боків укладаються склади (в кругову), спереду - запах, край полотна нерідко закінчується бахромою.
Запах закріплюється крупною англійською булавкою. Кільт виник напочатку XVII ст. у гірській Шотландії. Першоначально кільт представляв собою не зшитую спідницю в складку, а плед, задрапірований навколо стегон. Пледи ці мали ширину 5 футів (1.5 метра), довжну 18 футів (5.5 метрів) і вигоровлялась з клітчастої шерстяної тканини, яку ми називаемо "шотландка", насправді вона називається "тартан" (tartan).
Тартани ведуть своє походження від кельтських родів, що населяли Шотландію. Вони були знаком родової належності. Кожна людина повинна була носити тартан свого клана, щоб відлічатись від інших. Кожний рід пректував свій тартан і після цього ткав вручну з шерстяної пряжі, виготовленної із шерсті домашніх вівць. В ті часи фарбували рослинними фарбниками з лишайника, кори дерев, ягидного сока та корнів рослин. І оскільки на певній території росли тільки ппевні види рослин, ткачі були обмежані вузьким набором фарб. Так закріпились традиційні кольори тартанів.
По кольору тартана можно було визначити не тільки походження, але й суспільне положення людини. Визачалось це по кількості кольорів в тканині: один - слуга, два - фермер, три - офіцер, п`ять - воєначальник, шість - поет, сім - вождь.

Історичний об`ект.

У Верхней Шотландії, з її дощовим кліматом і гірським рельєфом, кільт був незамінним. Він давав свободу руху, зігрівав, швидко висихав, чього неможна було сказати про брюки. На нічь він перетворювався в теплое одіяло. Коли в бою вимагалась максимальна свобода руху, кільт можно було легко скинути і нестись в атаку, так сказати, без штанів. Так, знаменита битва кланів Фрайзеров, Макдоналдов і Камерунів у 1544 році отримала назву Blar-na-Leine, що в перекладі означає "Битва Рубашек". Гірський одяг став символом Шотландії всупереч тому, що його носіння заборнялось, так як він символізував Шотландську незалежність. Англійці боялись, що католичні клани востануть, як це було в 1698, 1725 і 1745 роках. Виготовлення тартана було заборонено, а порушників засилали до Америки. Кільт і тартан вижили, томущо горцям, вступившим в британську армію, було дозволено носити свій національний одяг.
На деяких територіях (наприклад в Каледонських горах) до сих пір в обиході гаельска мова, що відноситься до кельтскї. Вона сильно відрізняється від англійської.



Iсторія шотландського кільта.

Між “Великим кільтом” (Great Kilt, Breacan Feile) та "Малим кільтом" (Little kilt, Feileadh Beg) - існує велика різниця.
Історичний "Великий кільт" - це вам не просто спідниця в складку, це громіздка ковдра - багатометровий шматок тканини, шириною в зріст людини щось на зразок римської тоги, в котру закутувались від макушки до колін.
До початку XVII ст. тартан носвся як накидка через ліве плече, дбайливо задрапіроване і подобране на рівні талії поясом, прикрашене кістями. Нижня частина накидки створювала щось подібне на спідницю, а верхня частина закріплювалась на плечі декоративною булавкою і вільно спадала донизу по спині.
"Малий кільт" - це те, що сьогодні, зазвичай, називають "кільтом". По приданню малий кильт був винайдений у 1725 році англійцем Ролинсоном, працювавшим керівником на сталелитейному заводі. Для зручності працюючих він запропонував залишити лише нижню частину кільта. Так виник прототип сучасних шотландских "чоловічих спідниць".
Так і одяг краще зберігався, і працювати було легше. Так з`явилась всесвітньо відома шотландська чоловіча плісірована спідниця – кільт.

   Звичайний кільт досягає коліна і йог поли закріплюються зпереду спеціальною декоративною булавкою (kilt pin).
З кільтом носять довгі, до колін, гольфи - однокольорові або клітчасті. Традиційні гольфи не мають верхньої резинки і утримуються довгими (до метра довжиною) підв`язками з кистями. Їх обматують навкруги лодишек, як підв`язки російсьвих лаптей.
Під гольф засовують"чьорний кінжал" (dirk или sgian dubh).
Зпереду на ремінь підвішується шкіряний кошель спорран (sporran). Спорран носять строго спереду, для того, щоб він «допомагав» кільту ( ну, взагалі-то, не задиратись від вітра в най відповідальнішому місці).
Зверніть увагу: кіль - чоловічий вид одягу. Жіночі спідниці із тартана шились і носились інакше. В наш час спідниці-шотландки для жінок називают "кільтами" умовно, по аналогії. Тому " чоловічий кільт" - це тавтологія, а "жіночий кільт" - сучасна варіация традиційного чоловічоно одягу

  Довжина була точно визначена: не нижче середини колін (для визначення довжини кільта - його власник мав встати на коліна, і відстань відверхнього зрізу кільта до підлоги і є його довжиною). Відрізану частину використоували як шарф.
У кожного національного костюма були свої злети і падіння. Так, після поразки повстання 1745 року та розгрому прихильників незалежності Шотландії, англійське керівницьтво заборонило носити шотландський національний костюм. В результаті цієї заборони були забуті стародавні методи фарбування шерсті. Лише через 36 років шотландськие горці змогли знову вiльно вдягти свій костюм.

..Століття проходять, давно забута кров що порошила землю, густа трава заволокла іржаві мечі, забуті древні традиції, давня історія стає легендою, легенда – міфом… все минає та залишається дух свободи, гордість, натхнення та гори, що вишиті білим вересом…

Пошити кілт на замовлення: http://april-hands.blogspot.com/2009/03/blog-post.html

Судак: байк-шоу

2007-09-24T10:29:00.001-07:00

Судак. Еще только утро, а на пляж попасть не представляется. Уму непостижимо - грязноватый пляж забитый напрочь телами, да Еще и за это удовольствие денежку плати!
Хорошо что заборчик не очень высок.. Жарко..
Вывод: если под шляпу завязать мокрую бандану - вполне можно существовать.

Ну и внимание вызывают наши персоны!
Черный цвет, шляпы с широкими полями, веселый Роджер, черные глаза.
Каждый четвертый вопрошает нас - а ни на байк-шоу часом мы? и посоветовать где билеты дешевле.
Но это еще ничего, вот каждый третий считает своим долгом спроситься нас где это наши лошади, а не ковбои ли мы часом, идиотски заржать как кусок коня и спросить еще какую-то тупость.. Эх, смертные..
Капитан Джек Воробей! КАПИТАН!..

Со спутницей мне свезло - так свезло! Звонок по нужному номеру и есть провожатые на концерт! Да Еще и в лице участников, группы МРК.

В городе есть Еще один забавный Памятник Однорукому Рыцарю! Парень что надо :)

Весь город в красивейших байках и их хозяевах!! Залюбуешься!

В общем-то крепость изведана, под дождем вымокнено, на пляже выволяно – теперь и на концерт можно.

Черным ходом попали и на репетицию.
Я со своим красавцем Nikon`ом выглядела явно папароци, что позабавило.

Сам концерт проходил на территории Генуэзской крепости, да еще и во время провождения реконструкторского фестиваля, посему среда получилась весьма забавной, особенно в толпе людей в кожаном и тому подобных ,во время концерта например, вдруг пляшет пьяное тело, разодетое в средневековый наряд, или мужички в мехах, пьющие вино из рога! Зрелище потрясающие.

На «Разных людях» мы рассиживали в уютном околосценном дворике со своими провожатыми, а на «Карамазовых» и «ДДТ» любовались со сцены.
Вот не ДДТ эт ясно чему любоваться, ничего не скажешь – молодцы!
А у Карамазовых просто талант – в таком-то состоянии еще и концерт отыгрывать!
На их месте не каждый второй и вертикальное положение тела сохранит!
..да и МРК не очень отстали от них.

Концерт закончился за полночь. Звезды. Ночная прохлада. Пробирающий до костей морской бриз. И мы оставленные вдвоем.
А Солнце из моря поднимиться не скоро..

Пришлось идти куда глаза глядят, пока не разглядели они бар «Байкер», где и осели с третей попытки. У входа сидела компания байкеров, один из которых поприветствовал нас снятой шляпой - я ответила тем же. Мило дядька нас заценил. Для удовольствия в виде 50 коньяка и 200 винца расстались с хорошей суммой..

Подходит официантка.. улыбается.. ставит на стол бутылку красного шампанского со словами: это вам подарок от мужчины в кожаном.

Мы в восхищении!...

Карпати

2007-09-08T14:35:00.000-07:00

Одна з плямок на вікні повільно пересувалась мошкою з тієї сторони пильного скла. Наблюдаючи за нею розпливчасто, другим планом проносились й минали, змінюючи один одного, дерева, гори, поля, селища, ..
..Непомітивши, власне, самої зміни - акцент спостереження летів птахом високо в синьому небі. Ледь помітно з такої відстані рухались крила розсікаючи нагріте повітря. ..Переміна продовжилась і плямка на склі, минулий птах, впав камінцем десь зовсім не далеко.. Потяг рушав далі серед гір, стрімких річок, назустріч заходящому Сонцю. Останні його промені стікали по землі, світились золотом, .. ламались у товщі скла. Річкою підіймався вечірній туман. Погляд поглинають вечірні сутінки.. Дивними, невидимими візерунками сплетаються сни..

Гарно блукати дикими горами.. плести вінок з папороті.. прислухатись до дерев.. гірських річок, що несуть свої води в землі що ти й не бачив.. Гарно пити вино підігріте в полум`ї костру. п`яніти від того, як добре бувае.. Збирати квіти на галявині й заварювати чай.. Вмиватись зранку морозною водою зі струмка, який всю ніч нашиптував дивовижні сни.. Слухати мелодійні й заворожуючі ритми тамтамів.. Прокидатись вранці від передзвону дзвіночків табуну коней.. Пити вранішне молоко зі свіжим хлібом.. Шукати сніг у липні.. Мокнути під дощем.. Бачити як народжуються хмари.. Бути частиною всього..

"Море смывает все беды"

2007-07-15T01:43:00.000-07:00

Слабость.. (небольшой рассказ)

Предисловие:
..бывают времена, когда чувствуешь, закрывая глаза, словно мир ополчился против тебя. когда все сразу. когда слишком. через край. когда настолько тяжело, что вот, еще одна капля - и сломаешься. будут ли силы встать?.
Словно долго падаешь в темноту.

Данный рассказ был написан за стенами больницы.

***Слабость..***

За окном цветет липа. Так рясно и красиво. С земли этого не видно. Высокие деревья, отгородившие старое здание от шумной дороги, явно не посчитали достойным свою красоту для прохожих. Нет. Только высоко, под самым небом, под самым Солнцем. Наверно сладостный аромат сейчас разливается там.
У старых зданий толстые стены и настолько широкие подоконники, что удобно можно усесться даже, при большом желании, уснуть калачиком. Можно сидеть, поджав ноги упершись в стенку и смотреть на мир за окном.. Даже не рассматривать, не наблюдать, а просто смотреть. Иногда даже кажется что сквозь. Думать. или наоборот - не думать вовсе ни о чем. Скрипящие рогатые троллейбусы, забитые в час пик, трамваи темно-красные с желтыми полосками, рекламами. Прохожие пьют пиво. Разговаривают. Кричат. Поют. Наверно на улице тепло. Кажется что Мир-За-Окном так далек от меня. Дальше чем за стеклом. Чужой. Далекий. да и Мой-Мир настолько же отделен. На тумбочке вянут цветы в пол-литровой банке. Привычные вещи немного скрашивают тоскливые 4-х метровые стены и высокий потолок. (Жалко что цветы завянут). Внутри что-то пустое, сдавленное. И не может пролится наружу, ни криком, ни плачем. Ни словами. Ни болью. Ни горечью. Только сдавленное молчание. Сдавленный крик.. холодными слезами. Тоскливо и пусто. Не одиноко. Тоскливо и пусто.. Как отравленный воздух. Сладкий с горечью. Пьянящий. Выматывающий Медленный.
Сидя на окне видно как последние лучи древнего Солнца ложатся на трамвайные рельсы, протянулись по дороге.. А потом исчезнут до завтра. До утра.

Слабость. До чего отчаянное чувство! нет не в теле.
Не усталость. Не болезнь.. причиной. Слабость в середине.
Ужасная слабость..

Когда тебя забыли. Когда сказали кривое слово, не от злости,от усталости. Когда противно. Когда трудно. Когда никого нет.
Сидя на окне, запрокинув голову, обращая пустой взгляд к небу и цветущим липам. Чувствуя как горячая слеза катиться по щеке. Чувствуешь как далек твой «маленький» мир» от окружающих и никому нет дела до тебя. Тогда думаешь "а ведь и правда, пес с ним!". Какое мне дело. Надо жить. Но сил нет. побороть. переступить. Просто не осталось.
Осталось немного сил сидеть на подоконнике и смотреть как трамваи едут в депо.
Слабость...

Главное не забывать, что все проходит..

Current Mood: to fall..
Current Music: Elend

Автостоп. КАПИТАН Джек Воробей! (с)

2007-07-14T05:08:00.000-07:00

Автостоп.
За идею!.. За попытку!..

Утро в Феодосии и яишница с кофе, любезно приготовленная мамой парня моей знакомой, которые любезно предоставили ночлег знакомой, и ее подруге, девушки ее сына, с которым почти не знакомы.. хм.. Коротче говоря - повезло!..

Когда мы замученые и голодные временно без места проживания и неясным будующем завалились к ним на недостроеную дачу без особого предупреждения, они, как будто так и надлежено быть, сказали: Суп на плете, молоко в банке, одеяло на втором этаже.

И вот настал этот день. В сумки собраны пожитки. В том числе виноград из Коктебельских виноградников (которые были малость опустошены во время прогулки по горам верхом), пара бутылок вина; Шляпы на голове, веселый Роджер, рванные джинсы, карта, ценнизм в голове спутницы и амелет в моем кармане. (как мы еще до сих пор не пересорились - осталось загадкой..)

С горем пополам мы выползли на трассу под дурноватые песенки и невтемные шуточки. Солнце поднялось и пекло немилосердно. Оптимизма немного поубавилось..
Опаньки! машинка подобрала! Красноперекопск. И вот... выжженый Солнцем пустырь вокруг, трасса, мы ..и пожалуй все.
То насколько мы не вписывались во все окружающее выражалось на лицах в стеклах редких проезжающих мимо машин..
Все реже.. и все мимо.. Через минут 20 мы вызывали жалость.
Ура.. Джанкой. Глухо-немой водитель оказался оченю приветливым. респект!

Сьели терпкие грушки (предоставленный паек из сада мамы парня знакомой). Стоим.
Дальнобо-о-о-ойщики!... Непроизвольное благоговение появилось в душе при виде огромных внушающих фур..
Вот еслиб.. и "еслиб" - произошло!.. "КАПИТАН Джек Воробей" - мы гордо поправили шляпы.
Залезли. Едем!! .... а куда едем?....
Турки русский не поняли. После получаса мы поняли что едим в полностью противоположною сторону!... хм. Но зато едем!

Обед: макароны залитые чем-то молочным вроде йогурта, куча часнока, лечо, соус...
Турки нас обхаживали, и накормили, и напоили, "вэчэром пйом, паспорт эсть, кроват двэ, эдим с нами в Казахстанн!"
Еле отвертелись от поездки с ними в Казахстан. Попрощались.
Мелитополь.
Эх.. хорошо стоим!...
Дядинька на газельке:
мы: -Запорожье
он: -20
мы: -Денег нет. стопом
он: -10
мы: -Нет денег
он: -Сколько?
мы:-0
он: -Садитесь, ..не оставлять же вас здесь..

Едим. Только вьехали в Мелитополь - поняли что он едит в Днепропетровск (возликовали!) - гаишник черт!....

Стоим посреди города. Самое трудное по городу передвигаться.. на час зависли пока на трасу выбрались..
Целую гривну потратили (первый и впоследчтвии единственный грош за дорогу.)
И вот. Часные домики, дорога.. стоим
Долго стоим. Черт.. наченаеться истерическое ха-ха. Бабки расселись на скамейках, лузают семошки и созерцают.
Дед прицепился. Лекцыя "Убьют\изнасилуют". Дед отцепился.
По очереди стоим "с_ручкой".
Сделали вывод что жалось действует эффективней чем радость.
Дело к вечеру. Делаем ставки на 10 коп. какая машина остановиться, кто остановит.
Я поставила на белую газельку и выиграла!
110 км\ч с открытыми настеж окнами, до Запорожья меня продуло окончательно.
Уже ночь.. Дядька узнвл что нам в Днепр и договорился с какиме-то чуваками котрорые маршрутки переганяли из Запорожья в Днепр. Повезло!
Едим в Днепр. "Сестра по дороге" звонит парню и ..опаньки! он в Днепре в командировке! договорились с ним.
Днепропетровск, звоним ему, а он трубку не берет.... 24-е. День Независимости. Пьяного народу куча! Жах!
Под колеса лезут..
Звонок. он выдает: Прости что не ответил.. я в люк провалился.
Встретились. Ну и компания вышла..: Он с расцарапаными ногами, еще какая-то барышня цевильно-эффектного вида, Наташка в майке с веселым Роджером и я в рванных джинсах и черной шляпе с пером.

Старая квартира. Травка.. Пришлось валить в какое-то шансон-кафе (это было ужасно!!) их пьяная компания в рубашичках и платецах. Но 200 гр хорошего вина компенсировало этот ущерб. Отмазалась от ночной дискотеки.

Утро началось к часам 3м-4м по полудню.. Значит вышли мы "утром"..На поезд нас уговорить не вышло. Мы упрями до победного конца!.. Чтоб триуголка с головы не упала.
Гламурный автостоп:
на такси за его немалые деньги на окружняю трассу. Невтемный забавный памятник быка:) возле трассы.
Мы не те то что б не вписывались во все окружающее,а скорее по выражалось лиц влипших в стекла машин, были Римской конницой, или цыклопами вдруг оказавшихся возле трассы под Днепром..
Машинка з вусатим козаком довезла до Верхнеднепровска.
Потом Кременчюг. Узнали что мы "ОГО!стопом!".

В Кркменчюге нас подобрала крутая черная здоровила с водителем психологом.
Едим в Киев!!! ура!
Интересно начатые разговоры о жизни начинают грузится..
Самый большой рыбный рынок Украины. Каневское водохранилище.
Что психологи за люди?)) Пошли намеки и тому прочие..
Зато вкусно поели в придорожном ресторане, оформленном в старинно-загадочном стиле.
Крымское шампанское и блины с красной икрой...нехило.

Киев!!.. Предвечерний теплый воздух. Захлопнулась дверь черной машини ..

КАПИТАН Джек Воробей!

Есть хорошие люди и в них стоит верить! Как ни крути.